Піріформіс синдром




Піріформіс синдром

       Піріформіс синдром – це синдром грушеподібного м’яза. Грушеподібний м’яз прикріплюється до крижової кістки  та до великого горбика стегнової кістки . Функція м’язу – поворот стегна назовні. Справа в тому , що через цей м’яз проходить (як правило) сідничний нерв . Тому при деяких станах, пов’язаних з перевантаженням цього нерва чи рефлекторним спазмом цей нерв може стискатися грушеподібним м’язом

 

 

Рис.1  Схематичне зображення грушеподібного м’яза

               

 Рис. 2 Проходження сідничного нерва

                            Клінічна симптоматика.

     Біль, який виникає з центральної ділянки сідниці і віддає по задній поверхні стегна, опускаючись до п’яти. Біль при ходьбі  та по сходах або при нахилу тулуба вперед . Також біль може підсилюватися після тривалого сидіння, а проходить після відпочинку лежачи. Пацієнт може відчувати скованість у відповідному тазостегновому суглобі.

 

                                Діагностика

Ці  вправи  діагностують напруження грушеподібного м’язу:

  1. Пацієнт сидить на кріслі і старається відвести коліна в різні боки. Лікар, натискаючи на зовнішню частину колін, не дає йому це зробити. При цьому виникає напруження в обох  грушеподібних м’язах  та біль у тій сідниці, де є спазм грушеподібного м’язу.
  2. Пацієнт знаходиться в положенні на животі. Коліно на хворій стороні зігнуте під прямим кутом та відведено в сторону. Пацієнт натискає гомілкою на руку лікаря, котрий чинить опір цьому рухові. При синдромі грушеподібного м’яза виникає біль у сідниці на стороні руху, що віддає вниз аж до п’яти. Це грушеподібний м’яз , стискає сідничний нерв.
  3. Діагностувати піріформіс синдром можна і пальпаторно. Пацієнт лежить на животі . Лікар, натискуючи пальцями руки по центру сідниці (там де проходить грушеподібний м’яз) викликає больові відчуття у пацієнта описані вище.

 

       Для перевірки правильності встановленого діагнозу слід провести ін’єкцію місцевого анестетика в ділянку грушеподібного м’яза. При наявності даного синдрому біль  та відповідні  симтоми зникають.

 

        Вправи для лікування синдрому         грушеподібного м’яза

     Пацієнт лежить на животі з зігнутою в колінному суглобі ногою. Лікар стоїть біля пацієнта  і свою руку розміщує на внутрішню поверхню стопи зігнутої ноги пацієнта. Під час вдиху пацієнт несильно натискує своєю ногою на руку лікаря протягом 5 секунд. Лікар при цьому з незначним зусиллям чинить опір натисканню. Після чого пацієнт робить видих і розслабляє свою ногу. Лікар при цьому продовжує натискати на внутрішню поверхню стопи та відводить зігнуту ногу вбік, розтягуючи тим самим грушеподібний м’яз. Вправу слід  повторити 3-4 рази . при цьому пацієнт відчуває значне полегшення больового синдрому.

       Наступну вправу пацієнт може робити сам. Вихідне положення аналогічне – хворий лежить на животі з зігнутою в колінному суглобі ногою. Потів повертається трохи на бік - хвора нога має звисати з кушетки. Повністю розслабляє звисаючу ногу і на вдосі трохи піднімає її вверх . Через 5-6 секунд знову розслабляє ногу і дає її вільно звисати, тим самим розтягаючи грушеподібний м’яз.

Вправу слід повторити 6-7 разів.

 

При даному захворюванні вводиться ін’єкція в  грушеподібний м’яз для зняття його спазму та запального процесу.



Создан 30 дек 2015